Протягом  останніх десятьох-п'ятнадцятьох років  сучасне  балетування зробило значні успіхи. З'явилися  капітальні  праці   та  окремі  дослідження по  історії  російського  балету  ,  монографії про  балетмейстерів  різних  країн  світу.  Поточне  життя балетних театрів і хореографічних  колективів   систематично  освітлюються   в   пресі.   В  останній   час  спостерігається  також  підйом  критики,  присвяченої  балетним постановкам. Вона  стала  останнім  часом  змістовніше і глибше, що значною мірою  викликано  успіхами   самого   нашого  хореографічного   мистецтва.  З'явилися  нові цікаві твори, що будять думку,  змушують  сперечатися,  міркувати про шляхи  художньої  творчості.  Широке   поширення   одержали  ансамблі   класичного   і  народного  танцю. Неперевершеним залишається і безупинно  удосконалюється  майстерність  наших  кращих  балерин  і  танцівників.          Все   це  висуває  перед  балетоведенням  задачу  узагальнення  художньої практики, глибокого  аналізу  її  процесів,    потребує    теоретичних    висновків     із  накопиченого  досвіду.  У  цілому  наша  наукова   думка  успішно працює над здійсненням цієї задачі. Але є в  нас  всетаки  і  недостатньо вивчені питання. Вони пов'язані,  зокрема,  із  не  завжди  вірним  трактуванням   проблем  естетики і теорії хореографічного мистецтва взагалі.